Сльозою свято наше знов умилось,
В журбі у чорній наші прапори,
Хоч від війни навіть вони стомились,
Та Україні волю зберегли.
Криваві іменини Україні
Не перший рік влаштовує Москва,
Поставить знов нас хоче на коліна
І полину по вінця налива.
Сьогодні знов святкуєм іменини,
І Іловайськ у пам’яті зрина…
Знов невесела видалася днина,
Бо на хресті Москва нас розпина.
Стікає кров з хреста того… рікою,
Але ж уся не витече… О, ні!
Немає сили в світі ще такої
Перемогла щоб душі у війні.
Адже ніхто ще ланцюгів на душу
Не вдяг, бо це під силу лиш Отцю.
І хрест свій Україна таки зрушить –
Розірве рабства рашівський ланцюг.
Й полине понад гордою землею
І пісня українська, й слави дзвін.
Стяг український в націю нас склеїть,
Щоб землі наші вже не знали війн!
24.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804298
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2018
автор: Ганна Верес