Доля солов"іна

Мені  Господь  дав  долю  солов"іну,
Чарівний  голос  дав  Господь  мені,
Щоб  я  співав  про  Неньку-Украіну,
Про  рідну  землю  я  складав  пісні.

Степи  широкі  гори  і  долини,
Бурхливі  води  синього  Дніпра
Про  вас  із  мого  серця  пісня  лине,
І  серденько  від  щастя  завмира.

Мене  вела  за  руку  доля  в  роси,
Я  піднімавсь  і  падав  знов  і  знов,
До  крові  ранив  ноги  моі  босі,
І  з  тіла  зраненого  капала  любов.

І  сіялася  зерном  між  каміння,
Сльозою  зрошена  любов  моя  цвіла,
І  в  Господа  Святого  провидінням,
Душа  моя  наповнена  була.

Любов  я  п"ю  немов  медові  роси,
Ридаю  і  співаю  про  любов,
Хоч  сивина  вплелася  у  волосся,
Та  я  життям  наповнююся  знов.

Господь  мені  дав  дар  людей  любити,
І  зцілювати  рани  й  біль  знімать,
Інакше  я  уже  не  вмію  жити,
Як  Дар  Господній  людям  роздавать.

Ідіть  і  пийте  той  Грааль  безцінний,
Що  Сам  Господь  з  Небес  дає  мені,
Приймайте  зцілення,  життю  радійте,
Читайте  моі  вірші  і  пісні.

І  далі  буду  я  життю  радіти,
Писати  і  співать  моі  пісні,
Коли  Святий  Господь  на  білім  світі,
Таку  вже  доленьку  подарував  мені.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2018
автор: Амадей