Розправила крила і так полетіла,
Нікому немає до крил твоїх діла.
Чи сталось усе, чого ти так хотіла?!
В любові своїй до межі осміліла …
Неначе сп’яніла від моря і неба,
Летіти все вище жагуча потреба,
Крізь хмари вриваючись в далечі світу,
Сміючись, сказати щось вниз ворожбиту …
Скидаючи вниз всі умовності й зради,
Шукаючи в небі гарячі принади,
І вже залетівши за всесвіту межі,
Збудовані з льоду фортеці і вежі …
Теплом свого серця все стала топити,
Теплом свого погляду стала любити,
Від радості зустрічі вся загорілась,
Як добре, що ти так раптово зустрілась …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2018
автор: Дружня рука