Стомилась Україна вже ховати
Синів, що вбиті впали у бою,
І не одна зомліла їхня мати,
Дитину проводжаючи свою.
Тримають їхні душі наше небо,
Аби земля ця вільною була…
– Чому пішли у вічність рано?
–Треба!
Щоб Україна в світі відбулась!
– Скількох іще? – у вишині зависло…
Мовчало небо… Мо’, не зна й воно?
Й застигли над труною сина… вишні…
Гірким-гірким із них буде вино.
12.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804203
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.08.2018
автор: Ганна Верес