Горіх старезний - наче маг в зірках -
Вони блищать тіарою на ньому,
Струмують по зелених рукавах -
Скидає велетень серпневу втому
Зоря присіла на тополю відпочити,
А по дахах розсипані намистини ясні…
Дарує в темряві примарні диво-квіти
Одвічне небо, як бентежної весни.
І саме в миті ці так гостро відчуває
Душа тілесну оболонку затісну
Та рятівне буття дбайливе , хоч безкрає,
Огорне спокоєм і віднесе в країну сну.
© O.Z. Олена Зінченко 22.08.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804116
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2018
автор: Zinthenko Olena