в бетонних покуттях надибав ліричний герой ненароком
кобіту готичного штибу з воронячим в’їдливим оком …
…терпляче ждав посмішки фарту, допоки та смикала струни,
вставляти потужився жарти, будинки вже схожі на труни…
дерева вже дибки коріння. вже місяць налитий по вінця.
вже в подиху протяг осінній. вже крига в порожній зіниці…
…рахує герой варіанти відходу з сумнівних позицій_
вже зір мерехтять діаманти над сутінню сплячих провінцій…
сюжет без ознак привороту. холодні вуста і обійми.
пів-на́пів жаги та скорботи. гнітючі, спокусливі прийми.
віднині на спільній орбіті _ ще й з тінню любовний трикутник_
готичного штибу кобіта й блідий під’яремний супутник…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803991
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2018
автор: Ки Ба 1