КОЛОДЯЗЬ НАД ДОРОГОЮ

Колодязь  стоїть,  край  дороги  під  хатою,
А  поруч  черешня  цвіте.
Пропахла  вода  із  колодязя  м’ятою,
Бо  в  затінку  м’ята  росте.

Із  липи  черпак  на  лавчині  всміхається,
Напийся!  Колодязь  зове…
В  черпак  дерев’яний  вода  наливається
Із    цвітом  –  черешня  цвіте…  

Як  спека  візьметься,  ідуть  до  колодязя,
Здається,  із  всього  села.
А  взимку  напитись    у  грубому  одязі,
Сюди  хуртовина  вела…

Колодязю,  доленько,  рідний  колодязю,
Ти  спрагу  усім  тамував…
І  тут  навіть  вої  у  княжому  одязі,
Водицю  пили  із  відра.

Колодязь  стоїть,  край  дороги  під  хатою,
А  поруч  черешня  цвіте.
Пропахла  вода  із  колодязя  м’ятою,
Бо  в  затінку  м’ята  росте.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803291
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2018
автор: Віталій Назарук