ПОЛОЩЕ ДОЩ ВЧОРАШНІ МРІЇ
Я принесла, в жертву тобі свою святу любов,
Реготали вітри, навіяли чорну розлуку...
з моєї душі ,стікала з рани гаряча кров-
Ти пройшов стороною, і не подав мені руку.
У жертовнім капищі , догорав кохання вогонь...
Жевріла ,пречиста надія оживляла серце,
Я задихалась, повітря ковтала з сонця долонь
примхлива Доля ,вивертала все верх дном на скерцо.
Полоще ,осінній дощ вчорашні спогади мрії
Зажурливий вечір наливає абсент у бокал
Слякоть ,холод розтоптали душу у безнадії...
Дивлюсь, у калюжу ,бачу райдугу із зеркал.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2018
автор: Чайківчанка