Подих осені вже відчувається,-
це відомо усім і мені...
Серпень стримати ще намагається:
і утіхи, й забави земні...
Жнивень місяць ще цей називається,
бо у ньому ідуть ще жнива...
До кінця вже вони наближаються,
це важлива пора для села...
Ще тепло з висоти усміхається,
і утіхи для всіх вистача...
Хоч негода буває трапляється,
та все ж серпень це місяць снопа...
Я не знаю,що й як відбувається,
чи вшановують свято снопа?..
Як колись це було пригадалося,-
найважливіше свято села...
І вінки й сніп останній в"язалися,
з найдобірніших лиш колосків...
І вінками тими шанувалися,-
всі найкраші в селі жниварі...
З степу з легкістю всі поверталися
і збирались у центрі села...
Там столи для усіх накривалися,
і сніп ставили біля стола...
Кінець жнив разом всі віншували,
завершалась важлива пора...
І майбутнє своє планували,
бо ж надходила вже посівна...
В серпні й свята цікаві, вражаючі,
їх народ наш завжди відзнача...
Вже Пророка Іллі ми відзначили,
кожне свято - це справжні дива...
Сімох Мучеників Маккавеївих,-
Перший Спас, так народ назива...
Другий буде-Господнє Преображення,
І Покрова - ще всіх нас чека...
Тож у серпні багато цікавого,
й подих осені не заважа...
І для бідного, і для багатого,-
серпень сповнений вражень й добра...
Я бажаю усім насолодитись,
і набратися сил і краси...
І до осені вражень поповнитись,
щоб діждатись ще свят і весни...
А ще Правди й закінчення війни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803088
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.08.2018
автор: геометрія