Сидів дідок на лавочці у парку –
Прим’ятий вид, побрижені думки,
Хрипливі в грудях наслідки цигарки,
А погляд, як у ланечки, м’який.
Йшли перехожі: дещо винувато
Стрункі молодки, хвацько – парубки,
Надутий тип проплівся вайлувато
/Такому не подав би він руки/.
Підбіг собака - бубликом крутився,
В коліна тицявся, немов згубив когось.
Ожив дідок, піднялася правиця,
Погладив пса: «І в тебе не збулось…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803068
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 14.08.2018
автор: Оксана Дністран