Бо лиш одне… життя

Нас  часто  доля  ставить  на  коліна,
Та  сліпо  їй  коритися  не  слід
Навіть  тоді,  як  у  душі  руїна
Й  чужим  і  сірим  здасться  білий  світ.

Не  дозволяй  назватися  слугою,
А  стань  за  себе  у  житті  борцем,
Що  здатен  рани  у  душі  загоїть.
Дарма  не  кидай  камінь  чи  слівце.

Нам  час  гартує  і  тіла,  і  душі,
У  цім  і  є  та  справжня  суть  буття,
До  себе  і  людей  не  будь  байдужим,
Бо  лиш  одне  дароване  життя.
30.08.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802690
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.08.2018
автор: Ганна Верес