Біль матері

І  знову  кулі...  І  знову  лячно...
І  знову  присмак  крові  за  вікном...
І  звук  гармат  луна  без  перебою...
І  дим  від  пострілів  стоїть  стовпом!
Життя  людей  висить  на  волосині
Залежить  від  одного  лиш:  "Вогонь!"
Та  Всевишній  плаче  через  море  закривавлених  долонь.
І  плаче  мати  просячи  Богів:
"Не  за  себе  я  прошу,  Всевишній,
Не  за  себе  я  молюсь  тобі,
А  молюсь  я  за  невинну  душу,
Що  пішла  в  пітьму  війни!
Ти  захисти  їх,  Боже,  укижи  їм  путь,
Якщо  тобі  так  треба,  ти  візьми  мене,  
Аби  їх  вернуть!
Звертаюсь  я  до  тебе,  Пресвятая  Діво,
Звертаюсь,  як  до  Матері  Творця,
Захисти  дітей  невинних
Збережи  невиннії  життя!"
І  знову  гуркіт...  І  знову  сльози...
І  знов  нестерпний  біль  в  очах...
Померла  мати,  недочекавшись  сина
Та  вони  зустрілись  в  небесах!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802623
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 10.08.2018
автор: Аліна2018