Де моя зоря заснула?
Прокинься, прошу,
місяць проводжай з ночі у день.
Півень дасть знати,
коли оченята відкривати.
Збуджує ранкова роса,
босі ніженьки рясно накриває.
Доріженьку мою - Доленьку
прикрашає любистком пряним,
чебрецем духмяним,
щоб я відчула її клопоти
та й не заблукала,
а на стежині життя щастя шукала.
Щоб знайшла нарешті, що завжди шукала,
та не мала, але все ж таки чекала.
Долоні до щічок приклала,
бо й сама зашарілася
від таких сміливих думок,
а може вже й настав цей час,
а може запізнився,
бо зажурився.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802362
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2018
автор: Svitlana_Belyakova