Якщо ти ранив, то добий,
Не треба з ранами лишати,
Почуєш стогін лиш слабкий,
Не хочу більше так страждати.
Наскрізь пробита, не жива,
В душі вже вигорене поле,
Брудною стане враз сльоза,
Вона наповнилася болем.
Якщо ти ранив, то зітри,
Зітри мене з рахунків долі,
Роздерли серце враз вітри,
Отруту крапали поволі.
Стерв’ятник шлях уже знайшов,
Зі сміхом нутрощі виймає,
В лахміття дер мою любов,
Відчує той, хто ще кохає.
Якщо поранив – не жалій,
Поклич сніги собі на поміч,
Нехай сліди зметуть від мрій,
Цвіли вони лиш з нами поруч.
Тепер у дзеркалі не я,
Усе забрав цілком з собою,
Віддала все, що лиш могла,
Тому лишилася пустою.
Лунає в полі гіркий дзвін,
Він щастя наше точно бачив,
Горює теж від диких змін,
Жила тобою лиш, юначе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2018
автор: Galkka2