Йшла Наталя шляхом – упс,
Розгорнула "чупа чупс".
Тут ворона зверзу: «Кар!
Дай попробувать товар!
На чуже розкрила рота?
Вилизать самій охота
Цей кругляк зі смаком коли.
Птах утік, брунатні бджоли
До Наталки тут пристали.
Лизака просити стали.
- Ні, не дам! Мені купили!
Краще б соку ви попили
З квітки, що росте на клумбі –
Поруч, не на Джомолу́нгмі.
Стихла враз стара ворона.
Стали пити сік із грона
Горобини бджоли махом.
Тут з’явилось три мурахи,
Вчули запах солоденький.
- Дай лизнуть нам те, маленька,
Що на паличці тримаєш.
Ти щодня таке вживаєш?
Те, що я лижу теперка –
"Чупа чупс", така цукерка.
Вам не дам її. О, нене!
Що це? Змова проти мене?!
Впала Натка тут на брук.
"Чупа чупс" їй випав з рук.
У калюжу закотився.
І нікому не згодився!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802285
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.08.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)