Дивлюсь ,на небо, як світанкова зірка гасне...
розсипає ,срібні роси у трави запашні
Літечко дарує ясне сонечко прекрасне
Проміння золоте тепло для тіла і душі.
Виграє ,іскриться виблискує зоря зранку
Відзеркалює небокрай дорогу до Дністра
Розпускаю крила купає зілля рум'янку
І іду ,де квітнуть червоні маки у житах.
Ласкаве сонечко цілує голубить квітку
Різнобарвними нитками вишиває рушник
Глянь ,яка чудова золота пора у літку?
У холодочку ,як шелестить листя у осик.
Погода різна, падає дощ то світить сонце
Кольорова райдуга усміхнулась над селом
І лови ,щастя незабутню мить у долонці,
Коли на ясені лелека лопоче крилом.
Зазолотіли соняхи колосся пшениці
І освячує ,яблука груші Медовий Спас
Від спраги п'ю цілющу водицю із криниці
Я милуюсь, божим раєм, тай біжить швидко час.
М Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2018
автор: Чайківчанка