Нехай кажуть, що це неможливо
І нічого вже не допоможе,
Якщо хочеш ти бути щаслива
Лиш скажи собі, жінко:" Я зможу!"
Хоч обличчя вкриває ще маска,
Тихо смуток у серце приб'ється,
Ти продовжуй і вір в свою казку
Усміхнися й скажи:" Все минеться!"
Як би боляче часом не було,
Йти вперед теж не хочеш нізащо,
Хоча й пам'ять іще не забула
Але вір завжди, що буде краще.
Хай у гості прийде ностальгія,
Та її не приймай, як вельможу,
Хай минуле у попелі тліє,
Лише тихо промов:" Переможу!"
Що би люди тобі не казали,
Що ця ноша така непосильна
І мужчини її б не підняли
Ти кажи собі вперто:" Я сильна!"
Хто б з життя не пішов потаємно,
Та за ними не варто тужити,
Хай образи не зовсім приємні
Але ти завжди знай: "Треба жити!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801754
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2018
автор: Кароліна Дар