Стоїш і нині у очах,
Моя кохана і єдина,
Я ж занімів, ні - я зачах,
Мов купина неопалима.
А сльози градом на листок,
Де я пишу вірша про тебе,
Життя мені дало урок,
Що так поводитись не треба.
Щасливі ми були удвох,
Навіщо ця була розлука?..
Надій позбувся багатьох…
Чому тебе я не послухав?
Шукаю в сні твої вуста,
Не можу я тебе забути…
Життя – це справа не проста,
Собі лиш можу дорікнути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2018
автор: Віталій Назарук