Стогне матінка-природа


Літо,  літечко  проходить
У  буденній  маячні.
Дощ  зі  спекой  хороводить,
Б'ються  в  вічній  боротьбі.́

Стогне  матінка-природа,  
То  від  сонця,  то  від  вод.
Що  за  клятая  погода?
Що  за  змін  коловорот?

Чим  ми  небо  прогнівили?
Що  ми  робимо  не  так?
Вже  терпіти  нема  сили
Цей  природний  кавардак!

Схаменіться,  люди  добрі,
Спокушати  сили  зла!
Ви  ж  не  босі  й  не  голодні.
Чого  ще  не  вистача?

За  гріхи  та  за  образи
Сонце  палить,  небо  ллє.
То  ж  покайтеся  всі  разом!
Може  горе  й  відійде!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801559
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.08.2018
автор: Лунная соната