Орда нас ставить на коліна,
Ср.лі при владі, для керма.
Вмирає... гине нескорима,
Як трави косить нас чума.
До прірви котиться лавина,
Немов розчахнута труна.
В пітьмі розтане Батьківщина,
Якщо не вирветься з ярма.
Вбиває неч.сть од.ржима,
Ненависть світиться з більма.
За невидющими очима,
Зневага... злоба і пітьма.
Кому й для чого Україна?
Коли вкраїнців вже нема.
Все в хижих лапах жи2овина,
Скупили оптом й задарма.
Проснися Матінко... родино,
Гуде вже Янгола сурма.
Прошу дослухайся до сина,
Поки не знищив с.тана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2018
автор: Андрій Л.