Самі назкрізь себе вбачаєм
Легкі і наші дивні мрії
Алебастром вимираєм
Велично, як печальні тіні,
А все минуле ми прощаєм.
Асфальтові наші мости -
Не сон, життя минуле,
А ти все це собі прости
Руїнні мрії - не майбутнє,
Химерно ти позолоти
І чорне, й біле, й проміжкове,
Її в душі ти сам знайди.
!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801363
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2018
автор: Зіґфрід