Не знаю я

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FnibhtwHuto[/youtube]

Коли  твій  погляд  хапав,  що  пече  мою  душу,
То  ненавидів  я…  себе,  бо  слово  порушив,
Не  кохати  і  серце  лишать  незворушним…
Я  себе  проклинав  -  у  тім  зізнатися  мушу.  

Я  не  знаю  за  що,  тепер  ти  так  мене  нищиш,
Не  збагну  я  чому,  і  не  тямлю  навіщо,
Допоможе  чи  хтось  зруйнувати  цю  стіну
Та  відкриє  на  мить  мені  всю  правду  нетлінну?

Де  б  я  в  думках  ні  блукав,  які  б  ні  справджував  дії,
Я  полонений  у  чар,  як  божевільний  у  зілля,
Я  весь  твоїм  полум’ям  немов  вар’ят  одержимий
Моє  серце  горить,  воно  палає  незримо...

Пекельний  синтез  єднає  поклоніння  й  ненависть  -  
Шукаю  спокій  душі,  знаходжу  ревнощі  замість,
Я  марю  як  я  вищу,  чи  просто  в  безвість  зникаю,
Але  ні  духу  ні  сил  втекти  від  долі  немає...

Бо  ти  не  просто  вродлива,  ти  надто  вродлива  
мов  казка  й  мов  диво,  лагідна  й  мила...
Як  проживу  вечір  цей  без  тебе  я,      
Без  тебе  я?

Й  

Свіча  поволі  згорає,  І  час  не  зціляє
Як  поза  зоною  ти,  й  нема  сигналу  вай-фая...
Боже,  вечір  прожити  мені  без  тебе  як?  
Не  знаю  я!

Замружу  ледь  очі  я  і  чую  твої  зітхання,  
Мов  мене  покида  моя  притомність  остання,
З  підсвідомості  линуть  ці  мольби  невблаганні:
«Мене  ти  не  відпускай,  я  більш  не  хочу  прощання»…
     
Як  маю  жити  тепер  -  радіти  чи  проклинати?
Уже  над  ходом  подій  не  маю  жодної  влади,
Образ  твій  як  мара  –  не  відпускає  і  вабить,
Божеволію  я,  та  не  знаходжу  розради.
 
Бо  ти  не  просто  вродлива,  ти  надто  вродлива  
мов  казка  й  мов  диво,  лагідна  й  мила
Як  проживу  вечір  цей  без  тебе  я,      
Без  тебе  я?

Й  

Свіча  поволі  згорає,  І  час  не  зціляє,
Як  поза  зоною  ти,  й  нема  сигналу  вай-фая,
Боже,  вечір  прожити  мені  без  тебе  як?  
Не  знаю  я!

Та-й-та
Як  проживу  вечір  цей  
без  тебе  я?

Та-й-та
...  як  проживу
Не  знаю  я!

Бо  ти  не  просто  вродлива,  ти  надто  вродлива  
мов  казка  й  мов  диво,  лагідна  й  мила
Як  проживу  вечір  цей  без  тебе  я,      
Без  тебе  я?

Й  

Свіча  поволі  згорає,  І  час  не  зціляє,
Як  поза  зоною  ти,  й  нема  сигналу  вай-фая
Боже,  вечір  прожити  мені  без  тебе  як?  

Не  знаю  я!

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KY0HitxImao[/youtube]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801338
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 30.07.2018
автор: АндрійМазан