Гуляв чоловік у шинку
Веселий, тож продав свинку
Тож сторгувавсь, ще й так швидко
Гроші в хустинці, не видко
Гарненько, їх всі зав`язав
Втішався, успішно продав.
А купила молодиця
Пишна, славна, круглолиця
Ох жінка! Краля з косою
Не встояв перед красою…
Веселий дощик заросив
Її з собою запросив
Вже випили йі закусили
Відчув, що втрачає сили…
Як втриматись від спокуси
Вона ж цілувала вуса
І на вушко шепотіла
Що щаслива, його стріла.
В шинку людей забагато
Для нього ніби то свято
Вже всі кричали їм гірко
Він обіймав ясну зірку
Гладив груди, тоді й нижче
Тіло пахне, стало ж ближче
Чи від парфумів сп’янило
Затормошилось ( женило)
Чи від диму, мов кадило
В голові вино бродило…
Не відчував нині тіла
Вона всміхалась, раділа
Він напевно у транс зайшов
Та чомусь гроші не знайшов
А мо» - розв`язався вузлик
Лежав, на столі лиш бублик
Де ж поділась та гарненька
Та ніжненька, ох, хитренька
Давно додому чкурнула
Оце такої….Утнула…
Хоч це було й не тактовно
Чом повелась, отак дивно
Поросятко оте й гроші
Кожен знає, це ж не воші
Забагато не буває
Нехай кожен тепер знає
Хай обходить усі шинки
На таких чекають (свинки).
08.07.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2018
автор: Ніна Незламна