Не щезай

Не  щезай…Не  щезай  розрадо,
Не  згубися  в  людській  юрбі.
Тихе  сяйво,  життя  принадо
З  мого  серця  прошу:    —  Не  йди…

Дай  напитися  в  спраглу  днину
Із  глибоких  джерел  води.
Я  розквітну  у  диво  –  жоржину
Лише  трішки  цього  підожди.

Дай  ступити  у  роси  -  краплини
Щойно  скошеної  трави.
Тонку  нитку  щастя  –  перлини
Я  благаю:  —  Не  рви,  не  рви…

Не  спіймаєш  всі  миті  втрачені
Згасне  ватра,  залишить  тлін.
Стрінем  порізнь  ніччю  призначений
Посаг  ранку  —  зорі  кармін.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2018
автор: Олеся Лісова