[i]Вже перший півень кукурікав,
аби збудити новий день.
І розіллє́ться той мов рі́ка
світанком бадьорих пісень...
Що візьмуть сутність наповняти
дзвінкими барвами життя,
та будуть хвилями іскрити,
аж ночі зрушиться плита.
Й побіжить у даль безмежну
глибока стрімка течія.
Мені би стати обережним,
щоб на плаву утримався...
Щоб хоч якусь малу рибину
із його виру упіймав.
І наближав вечірню долину
Рожевих Мрій як пароплав.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801057
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2018
автор: Мандрівник