Яке то щастя цілувати жінку,
Пестити груди, смак відчути рук.
Заглянути у очі, як жаринки,
Що додають коханню лише мук.
Коли вуста шепочуть: - «Мій коханий!»,
Душа співає, проситься у рай.
Коли у ньому свіжі б’ють фонтани,
А над коханням світить водограй.
Тоді ця жінка знає про кохання
І в неї теж горить вогнем душа.
Дай зрозуміти, просто, без вагання,
Твоя любов до неї вируша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2018
автор: Віталій Назарук