Пригадала

Пригадала,  як  вчила  співати,
Мене  бабця  вкраїнських  пісень,
Як  водила  далеко  від  хати  
У  поля,  починався  там  день.  

Як  ногами  збивали  ми  роси
На  стежині  в  дрібних  споришах
І,  здається,  я  чую  і  досі
Бабці  кроки  у  райських  садах.  

Як  злітають  у  небо  високо
Пташеняток  дзвінкі    голоси
І  як  сонце  розплющує  око,
Щоб  умитись  у  краплях  роси.

Жала  бабця  доcтиглеє  жито  
І  навчала  в'язати  снопи.
Навкруги  ще  буяло  так  літо
І  хліба  на  полях  в  півкопИ.  

Я  маленька  збирала  волошки
Й  ранні  маки  собі  на  вінок.  
Там  лягало  мені  на  долоньки
Ціле  море  найкращих  квіток.  

Літ  багато  з  тих  пір  промайнуло
І  у  скронях  сріблить  сивина,
Та  думками  несусь  у  минуле,
Де  дитинство  мене  вигляда.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800944
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2018
автор: Ольга Калина