Смеркалось.* Спечний день тьмянішав невловимо,
Над озером туман тягнувся вдалині,
Смиренний образ твій, знайомий і любимий,
В вечірній тихий час явився знов мені.
Та ж посмішка незмінна, для мене завжди мила,
І та ж м’яка коса, що знову розплелась,
І очі ті ж сумні знов жалем обпалили,
На мене глянувши в вечірній тихий час.
Спечний день тьмянішав невловимо,
Над озером туман тягнувся вдалині,
Смиренний образ твій, знайомий і любимий,
В вечірній тихий час явився знов мені.
В вечірній тихий час.
Сергей Рахманинов
Смеркалось (А. Толстой)
Смеркалось.* Жаркий день бледнел неуловимо,
Над озером туман тянулся полосой,
И кроткий образ твой, знакомый и любимый,
В вечерний тихий час носился предо мной.
Улыбка та же была, которую люблю я,
И мягкая коса, как прежде, расплелась,
И очи грустные, по-прежнему тоскуя,
Глядели на меня в вечерний тихий час.
Жаркий день бледнел неуловимо,
Над озером туман тянулся полосой,
И кроткий образ твой, знакомый и любимый,
В вечерний тихий час носился предо мной.
В вечерний тихий час.
*Смеркалось – С. Рахманінов не використовує
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800876
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 26.07.2018
автор: Валерій Яковчук