Вона без нього не любить і власний дім,
Літає у мріях, мчить проти вітру надій.
Здригається сонна і марить: "Прийди!З'явись!"
Маленька, навіщо так міцно корінням у тебе вріс?
А раптом настане час вирвати, раптом він лиш бур'ян?
Рішучість звідки черпатимеш?Маєш запасний план?
А що як насіння насіяв уже на віки віків?
Чи пустиш коли в життя своє інших чоловіків?
Ні.Таки пустиш. Та буде уже не те.
Ніколи не виболить. Шрамом хіба заросте.
Не навіжена.І знаєш,на що ідеш.
Нічого не вдієш.В кохання немає меж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2018
автор: Катерина Голосна