Основи поетики. Цезура.

Цезура  (лат.  caesura,  від  caedo  —  рубаю)  —  ритмічно-інтонаційна  пауза  в  середині  віршового  рядка,  яка  розтинає  його  на  дві,  іноді  три  частини.  Класичний  приклад  симетричної  Ц.,  що  виникає  безпосередньо  після  третьої  стопи,  —  “Олександрійські  вірші”  М.Зерова:

Братерство  давніх  днів,  //  розкішне  любе  гроно!
Озвися  ти  хоч  раз  //  до  вигнанця  Назона...

Таку  Ц.  називають  ще  й  великою,  або  медіаною,  тому  що  вона  має  своє  постійне  місце  у  багатоскладових  канонічних  віршових  формах  (не  лише  в  олександрійському  вірші,  а  й  у  13-складовому  силабічному,  в  гекзаметрі).  На  відміну  від  античної  версифікації,  де  Ц.,  зазвичай,  припадає  на  середину  стопи,  у  сучасній  силабо-тоніці  —  навпаки  —  збігається  з  межею  стопи,  поділяючи  віршовий  рядок  на  дві  асиметричні  частини.  Приміром,  у  п’ятистопному  ямбі  Ц.  вживають  після  другої  стопи,  у  шестистопному  —  після  третьої  тощо:

Твоя  стріла  //  прошиє  тонким  свистом
Ранкове  скло  //  над  степом  запашним
(Ю.Дараган).

Українській  поезії  притаманна  також  подвійна  Ц.:

Живуть  під  містом,  //  наче  у  казках,  //  кити,  дельфіни
і  тритони  в  густій  і  чорній,  //  мов  смола,  воді,  //
в  страшних  пивницях  сто…
(В.-І.Антонич).

Тут  перша  Ц.  виконує  роль  медіани,  а  друга  —  малої  Ц.,  або  коротенької  паузи.  Ц.  також  розрізняються,  як  і  клаузули,  своїм  закінченням.  Принаймні  акаталектичній  клаузулі,  як  в  олександрійському  вірші,  відповідає  метрична  (квантитативна)  Ц.,  каталектичній  —  ліпометрична,  гіпердактилічній  —  гіперметрична.  Так,  ліпометрична  Ц.  спостерігаємо,  коли  останній  стопі  віршового  рядка  бракує  повноти  метроструктури,  тобто  її  усічено:

Я  іду  по  рейці  //  і  хитаюсь,
Чи  дійду  до  віку,  //  чи  впаду.
Ліс  спинивсь.  //  Ліс,  мов  зелений  заєць,
Задивився  //  на  мою  ходу
(М.  Йогансен).

Гіперметрична  Ц.  має  подовжену  стопу  порівняно  з  іншими:

Ніхто,  ніяк,  //  нічим  не  спинить
Людьми  угноєний  //  прогрес
(І.  Світличний).

Ц.  може  пересуватися  в  межах  рядка  або  змінювати  своє  розташування  в  межах  стопи:

І  пішов  я  тоді  //  до  Петлюри,
бо  у  мене  //  штанів  не  було.
Скільки  нас,  //  отаких,  //  коло  муру
од  червоної  кулі  //  лягло
(В.  Сосюра).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800675
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.07.2018
автор: Теоретик