Ні, не лікує час, не вірте в казку!
Стікають срібні роси з пелюстків…
Час накладає марлеву пов`язку
Якихось вражень, свіжих почуттів.
Поганий лікар час, та що казати,
Знов свіжа рана, знову каяття,
І ми повземо, як поранені солдати,
По полю нашого жорстокого життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800639
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2018
автор: Протоієрей Роман