Під брамою, де храм святий,
Просив нещасний подаяння, –
Блідий, безсилий і худий
Від спраги, голоду, страждання.
Кусочок хліба він просив, –
Являли очі справжню муку,
І хтось там камінь положив
В простягнену жебрацьку руку.
Так я молив твою любов,
В сльозах горьованих, з журбою,
Та почуттів правдивих зов
Навік зневажений тобою.
Сергей Рахманинов
У врат обители святой (М. Лермонтов)
У врат обители святой
Стоял просящий подаянья
Бессильный, бледный и худой
От глада, жажды и страданья.
Куска лишь хлеба он просил,
И взор являл живую муку,
И кто-то камень положил
В его протянутую руку.
Так я молил твоей любви
С слезами горькими, с тоскою;
Так чувства лучшие мои
Навек обмануты тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800586
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.07.2018
автор: Валерій Яковчук