Коли шукає вітер далину,
Густі тумани застеляють луки,
Шукаю й я в той час тебе одну,
Вітру в проханні тростягаю руки.
Де ти, любове, де твої стежки?
Чому вони з моїми не зійшлися?
Бо ти і я ідемо навпрошки,
Певно вони у полі розійшлися.
Хоч інколи я чую, як вітри,
Приносять мені вісточку додому…
Я слухаю – неначе говорив,
Проте лиш бачу стежку невідому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2018
автор: Віталій Назарук