назвати ім’я – не сила.
заглянути в очі – ні_
рогаті відголосили,
злягаються на стерні…
і посмішка, наче рана,
вінчає бліде обличчя.
одна із чужого клану
з пентаклем на передпліччі>>
>>в просякнутій сріблом тиші,
де плаття ялин в тумані_
видіння за сон крихкіше
розбурхавши попіл тане...
покличе – підеш і в прірву.
забуде – зачахнеш в тузі.
накриє хрестами чирву
й покине на темній смузі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800346
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.07.2018
автор: Ки Ба 1