Одна калина за вікном (акро)

     Облітає  засмучена  вишня,
     Де  колись  цілувалися  ми;
     Ностальгія  шепоче  невтішно:
-  А  в  ту  юність  стежок  не  знайти…

     Квилить  пам’яті  давня  криниця,
     А  хатина  покинута  снить;
     Ласка  мамина  мальвами  сниться,
     Ирій  сумом  лелечим  ячить.
     Нависають  калинові  грона,
     Арка-райдуга  в  пам’ять  сягла:

     Зелен-літечка  Спасові  дзвони,
     А  меди  вже  святити  пора…

     Відбуяли,  як  літяна  злива,
     І  літа  молоді,  і  любов…
     Кличе  пам’яті  згадка  щемлива:
-    На  початки  вертаємо  знов.
     Одцвітання  –  кінець  і  початок,
     Молодята  за  отчим  столом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800237
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)