Олов’яний казковий солдатику!
Паперовою балериною,
Диво-пташкою полечу
Це не протяг – це серце на клаптики,
У вогні з тобою загину я,
Світлом лагідним засвічусь.
Ти заплачеш слізьми олов’яними
І розтанеш тихо у полум’ї,
Все ж кохання до тла не згорить.
Мій солдатику! Стій до останнього,
Смерть з’єднає папір та олово
На єдину щасливу мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2018
автор: макарчук