Земля свята всьому життя дає,
вона усіх до себе і приймає…
Це Батьківщина, мати, це твоє
й ціннішого за них уже немає!
Землею Ленін підкупляв селян,
цариця нею козаків манила.
Для українця що пшеничний лан,
то воля, слава і батьківська сила.
Який же українець без землі,
а чорноземи – то його багатство.
Продати – що довести до петлі,
не краще як вчинити святотатство!
Продати, що порушить родовід,
як прадідів забути честь і славу.
Це все одно, що втратити свій рід,
пустити з молотка свою державу!
Земля Вітчизни, предків наших стан,
полита рясно потом ти і кров’ю.
В тобі останки козаків, селян
догляне хто з синівською любов’ю?
Продати матір – як вдягти суму.
Вона у нашім ріднім древнім краї
належати повинна лиш тому,
хто землю цю безцінну обробляє.
Багатство це леліє і кохає!
18.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799858
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.07.2018
автор: Олександр Мачула