Подивись, коханий,
Як зійшлись тумани,
І лягли спочити на покоси.
А ми такі юні,
Як колись, в іюні,
Тільки сам туман спочити ліг у коси.
Подивися, милий,
Як тумани сині
Покотились за село, аж у долину.
Зачекай коханий
Ніжний і жаданий,
Я прийду до тебе під калину
Листя нам з Тобою
Нічкою святою,
Все шептало і шептало про любов.
Сонною травою,
Йшли удвох з Тобою,
Коли сонце піднімалось з – за дібров.
Роси миготіли,
Трави шелестіли,
А ми вранішньому сонцю посміхались.
Тільки туман знає,
Й соловей співає -
Про ту нічку, як з тобою ми кохались.
17.07.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2018
автор: Валентина Рубан