Примхи погоди.


Чомусь  сьогодні  цілий  день,  як  сумний  ранок,
Земля  сповита  в  шовковій,  сірій  вуалі,
І  я  в  печалі,  сонлива,    вийду  на  ґанок,
Примхи  погоди,  довкола  усе    криштальне.

Моя  черешня,  зарано  змінює  вбрання,
Листки  повисли,  від  частих  дощів  зморені,
Темно  зелені    й  жовті,  на  жаль,  так  зарання,
По  них,  ще  краплі,  їм  не  приносять  радощів.

Дріма  троянда,  похилилася  донизу,
Немов  шукала,  десь  захисту  від  свавілля,
Чи  то  ховала  там  журбу,  свою  образу,
Це  ж  літо,  сонечко,  де  горобців  весілля?

І  знову  мжичить,  я  прислухаюсь  до  дощу,
Його  мелодія  -  колискова  для  маля,
Звернусь  до  неба,  плаксиві  хмари  попрошу,
Тож  в  решті  ви,  вгомоніть,  музику  скрипаля.

18.07  2018р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2018
автор: Ніна Незламна