ТАКА РОЗМОВА НАЧЕ ЛІК…

Я  часто  розмовляю  з  Богом...
Ні,  не  молюся...  просто  розмовляю.
Розказую  як  цілий  день  пройшов,
Й  про  те,  що  від  прийдешнього  чекаю.

Я  з  Ним  своєю  радісттю  ділюсь...
Про  біль  розказую,  що  душу  рве  ночами...
Що  над  собою,  іноді,  сміюсь,
А  іноді  вмиваюся  сльозами.

Ще  про  любов  свою  я  розкажу
І  про  кохання,  що  так  серце  зігріває.
Ми  без  любові  так,  як  квіти  без  дощу,
А  без  кохання...  і  душа  вмирає.

Про  все  скажу;  про  мрії,  про  жалі...
Хоч  Бог  усе-усе  про  мене  знає.
Але  така  розмова  наче  лік...
Вона.  як  сповідь,  душу  й  тіло  очищає.

9.  07.  18

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799651
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2018
автор: іванесса