Над нами є ж бо щось таке високе,
Хвилює трепет серденько, як птах.
В тім понятті широке і глибоке,
Не в нашім певно в інших десь світах.
Не розкриває правди доля строга,
Не відпускають пута з темноти.
На схилі літ приходимо до Бога,
Та не дано нам відповідь знайти.
Хто є ми тут ніхто цього не скаже,
Прийшли із праху й підемо у прах.
Могутня є ж бо велич твоя Сварже,
Коли ти світиш вічністю в зірках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2018
автор: Андрій Л.