Так просто - усміхнутися сонцю зранку,
Що гладить обличчя крізь шпарку фіранки.
Доторкнутись ногами трави у росах,
Підморгнути вітру, бо заплутав волосся.
Випити каву з цукром, гарячу.
Так просто - дихати, чути, бачити.
Ловити губами дощові краплі,
Відновити яскраві фарби, бо зблякли.
Налити киці молока у блюдце.
Кажуть - дивачка. Вони ж - безумці.
Багатий світ, а життя - безцінне.
Єдина мить, солодкополинна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2018
автор: Поцілована Сонцем