Для мене життя немовби поле битви,
А для когось це як ігровий майдан...
Буває мені дуже небезпечно йти по лезу бритви,
Бо я трудяга а не заможній пан.
Ситий голодного не розуміє.
Бо гроші є і на мене начхати
Він відпочиває на крутих Мальдивах.
Йому не треба рахувати
Ці паперові гроші бакси чи евро.
Очі його захмарені, а душа бажає,
Щоб не втрачати на злидні нерви,
А усі неприємності не заважають...
Але я не заздрю цім заможним панам,
Та жаба підступна на мене не давить.
Своїм успіхам радію я щиро
Бо добрі справи мною правлять.
Вірш написати, чи дерево юне
Старанно з любовью просто так посадити
Все це я залишу на згадку про себе,
Бо вчився в житті я простому радіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799361
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.07.2018
автор: golden-get