Розцвітають барвисто в руках вишивальниці квіти.
Візерунком сповиті, встеляють тонке полотно.
Прикрашають вбрання неповторним, живим колоритом
Стиглі ґрона калини, напоєні ніжним теплом.
В мальовничих узорах пливуть українські мотиви.
В них майстриня вкладає частинку своєї душі.
Неквапливо мережачи мрій і думок переливи,
Вишиває на щастя, на долю лляні рушники.
Зачаровують погляд дива вишивальної справи.
Копіткої, дбайливої праці - жадані плоди.
В них - зв'язок поколінь, дух незламний козацької слави,
Дивовижна родючість і велич святої землі.
Неосяжна подяка і честь вам, невтомні майстрині!
Вишиванки квітчасті - це гордість і наш оберіг.
Ваші славні роботи - безцінні, коштовні перлини
Вже давно підкорили красою вибагливий світ.
Зберігаючи нації код, ідентичність народу,
Українців єднаєте всюди навколо чеснот.
Від потомків подяка нехай вам звучить в нагороду,
А життєва дорога з мажорних складається нот.
14. 07. 2018 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картина Івана Гончара "Молодиця-вишивальниця"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2018
автор: laura1