У Кадри – ліс вже ріднім домі,
Звела знов стежка у житті.
Зібрались друзі й незнайомі,
Вовки старі… і молоді.
Зустріли їх дуби й берізки,
З Волині хлопці, Слобідські.
З Карпат , Поділля і Полісся,
З столиці, області, сільські.
Лісничі тут і інженери,
Керівники, директори.
Шуршать інструкції, папери,
А ще… чудові вечори.
Ну, хтось приїхав же здалеку,
Ото ж здоровля не зберіг.
Політ притомлює лелеку,
Отож у Боярці приліг.
А завтра ж знову на учобу,
Ужарив вчора ж безувір.
Й лікує Швепс його хворобу,
І часті виходи на двір.
Хай пробача йому природа,
Не піднімайте все на сміх.
В раю здоровля хіба шкода,
З трудів розслабитись не гріх.
Те, що було, було… могила,
Прошу простіте слухачам.
За розуміння дяка щира,
Й терпіння вам, викладачам.
Спливли днів спогади медові,
Всі ваші клопоти... праліс.
Лишились в серденьку чудоі,
Віршем у памяті ...Реліз.
За дорученням слухачів
14 липня 2018 року.
Дід Миколай Волиняк (Годунок).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2018
автор: Андрій Л.