Навіяло фото виставлене Наталкою Данилюк у Facebook
Вона тримала маки у руках,
Сідало сонце, тіні позникали…
Кричав далеко незнайомий птах,
А маки чомусь руки обпікали.
Останній промінь зник поміж зірок
І почалася знову канонада.
Холод від маків вдерся до кісток,
Кров полилась, знов сунула армада.
Сиділа тут із маками в руках,
Її коханий ліг в степу за волю.
Кров червоніла, як у полі мак,
Поцілувала й залишила в полі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799139
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.07.2018
автор: Віталій Назарук