Літній дощ за вікном моїм знов шелестить.
Діамантові краплі з зеленого листя стікають.
Візерунки веселі на прозорому склі оживають.
Я дивлюся на дощ... і сумні мої думи зникають...
Літній дощик несе рятівну прохолоду з собою.
Напуває трави й дерева водою рясною.
І земля після літнюї спеки тепер тріумфує.
Дивовижною радує знов нас своєю красою.
Липень 2018 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799058
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.07.2018
автор: Zoja