ВСТАВАЙ РАНО

Як  дивно  –  закохатись  в  п’ятдесят,  
Як  сивий  птах  гніздечко  мостить  в  косах,
Як  стяті  мрії  сохнуть  у  покосах,
Як  прагне  вечір  вп’ястися  до  п’ят.  

Як  згубно  –  закохатися  в  цей  вік,  
Коли  глядять  на  тебе,  мов  на  диво  -  
Із  посміхом,  із  осудом,  гидливо,
Отруту  ллють  у  рани  замість  лік,

Та  все  ж  уміти  втримати  в  собі
Вогонь,  що  світлить  око,    гріє  душу,
Дає  наснагу  малювати  сушу
Між  вод  бурхливих,  вигравати    бій.


Фрезури  -  зачіски.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799044
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)