Вже повіяло стиглим колоссям.
Батько в жменях приніс оберіг,
Мати плаття дістала й волосся
Зачесала, кіт берегом ліг..
Відкувала в гаю вже зозуля
В мандри знову кудись подалась.
У жнива кличе сном Павітруля
Каже,- Йди! -Просить, щоб піддалась
Підіграй моє сонечко в хмарці
Загойдай намистинками, грай
Водограйчиком райдугу Дарці
Подаруй, на коханнячко, вдай..
Що любов не минула, ніколи
Хай межею межа заросте
Я схилю своє личенько долу
Між стернею зернятко зросте
Знову й знову.. В печі запалає
Загориться лучина і .. слід..
-Ти, здолаєш, дитино, здолаєш!
Якщо сіяти вчилась, як дід...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2018
автор: Ольга Ратинська