Скажіть мені, ще буде горе?
Чи може Доля дасть ще шанс
Чи може це все не про нас
І час пройде проміж бідою.
Та Доля, то така вереда
Щораз обманює, чи спить.
У Долі серце не болить.
Ії все рівно, Доля греба.
Вона, щораз, то тягне в жерла,
Казали Рай. Ще, хтось казав
Що Долю знову в нас хтось вкрав
Тому і вибір наш до пекла.
Але навіщо. Довгий шлях,
Побиті ноги, це все поруч.
Он нас веде до пекла покруч*
Та поводирь ... сліпець та страх.
Бо боїмось казати правду
Вже звикли до брехні чомусь.
Та я з брехнею не знаюсь.
Хоча простий не маю гарту.
Почуйте, люди, стукіт серця.
Воно тремтить тримає нас
У світі людяності, в час,
Коли з брехнею б'ємось в герці.
* покруч- перен., зневажл. Нікчемна людина, що має негативні риси
характеру й викликає відразу; виродок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798998
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.07.2018
автор: Dema